0.00 ₴
Зробити замовленняВиди кондиціонерів: класифікація за конструкцією та способом монтажу
Словом «кондиціонер» називають досить різне обладнання. Звичайна настінна спліт-система у квартирі, мобільний моноблок, касетний блок у магазині та велика VRF-система офісної будівлі вирішують схожу базову задачу, але конструктивно й за способом монтажу відрізняються дуже суттєво.
Через це класифікувати кондиціонери тільки за потужністю не дуже зручно. Для покупця набагато корисніше спочатку зрозуміти, як побудована система, де встановлюється внутрішня частина і скільки приміщень потрібно обслуговувати. Саме з цього й почнемо.
Моноблок чи спліт-система: головна конструктивна відмінність
На базовому рівні більшість побутових кондиціонерів можна розділити на моноблочні та роздільні системи.
У моноблоці основні компоненти холодильного контуру знаходяться в одному корпусі. Типові приклади: мобільний і віконний кондиціонери.
У спліт-системі обладнання розділене щонайменше на два блоки. Усередині приміщення знаходиться внутрішній блок із теплообмінником і вентилятором, а компресор та ще один теплообмінник винесені в зовнішній блок.
Звідси випливає одна з головних практичних відмінностей. У звичайній спліт-системі найбільш шумна частина обладнання працює на вулиці. У мобільного або віконного моноблока компресор знаходиться значно ближче до користувача, тому за однакової задачі така конструкція зазвичай відчувається гучнішою.
Мобільні кондиціонери: монтаж майже не потрібен, але є нюанс
Мобільний кондиціонер часто купують тоді, коли встановити звичайну спліт-систему неможливо або недоцільно. Наприклад, в орендованій квартирі, тимчасовому офісі чи приміщенні, де не можна змінювати фасад.
Зовнішнього блока в такої системи немає. Кондиціонер стоїть усередині кімнати, а нагріте повітря відводиться назовні через гнучкий повітропровід.
І саме тут слово «мобільний» іноді створює неправильне враження. Перекотити корпус з однієї кімнати в іншу нескладно, але під час охолодження все одно потрібно кудись вивести гаряче повітря. Просто залишити шланг у кімнаті не вийде: кондиціонер почне повертати тепло назад.
Тому для нормальної роботи потрібен вихід через вікно, двері або спеціально підготовлений отвір. Чим краще герметизоване це місце, тим менше нагрітого зовнішнього повітря повертається в приміщення.
Віконний кондиціонер: простий моноблок, якому потрібен отвір
Віконні моделі теж виконані у вигляді одного корпусу, але працюють трохи інакше з точки зору встановлення. Частина кондиціонера знаходиться всередині приміщення, а інша виходить назовні.
Історично такі системи були дуже поширені завдяки простій конструкції. Сьогодні у квартирах вони зустрічаються рідше: потрібно підготувати отвір відповідного розміру, частина вікна втрачається, а компресор залишається в тому самому корпусі.
Проте списувати віконну конструкцію зовсім не варто. У деяких будівлях і регіонах вона досі використовується, особливо там, де під неї вже передбачено монтажне місце.
Настінна спліт-система: звичний варіант для квартири
Коли говорять про домашній кондиціонер, найчастіше мають на увазі саме настінну спліт-систему.
Внутрішній блок встановлюється у верхній частині стіни, зовнішній розміщується на фасаді, балконі або в іншому допустимому місці. Між ними прокладають холодильну магістраль, кабель та дренаж.
Для квартири, спальні, вітальні, невеликого офісу або окремого кабінету це зазвичай найбільш зрозуміла схема. Внутрішні блоки компактні, вибір моделей великий, а інверторне керування компресором давно стало звичайним для сучасного сегмента.
Але одна настінна спліт-система розрахована передусім на приміщення, де встановлений її внутрішній блок. Намагатися охолодити всю трикімнатну квартиру одним кондиціонером у коридорі можна, але розподіл температури навряд чи буде таким, як хотілося б.
Мульти-спліт: кілька кімнат і один зовнішній блок
Якщо потрібно кондиціонувати кілька приміщень, виникає логічне питання: невже для кожної кімнати доведеться вішати на фасад окремий зовнішній блок?
Не обов'язково. У мульти-спліт-системі до одного зовнішнього блока підключають кілька внутрішніх. Причому вони можуть відрізнятися за продуктивністю, а в деяких системах і за типом виконання.
Рішення особливо цікаве там, де кількість зовнішніх блоків потрібно обмежити через архітектуру фасаду або правила будинку.
Втім, один зовнішній блок не означає автоматично простіший монтаж. Магістралі потрібно провести від кількох приміщень до однієї зовнішньої системи, тому схема трас стає складнішою.
Є й питання резервування. Якщо у квартирі встановлені три незалежні спліт-системи і одна з них виходить з ладу, дві інші продовжують працювати. У мульти-спліта зовнішній блок є спільним вузлом. Це варто враховувати ще на етапі проєктування.
Касетний кондиціонер майже ховається в стелі
У магазинах, офісах, ресторанах і великих відкритих приміщеннях настінний блок не завжди добре розподіляє повітря. Тут з'являються інші конструкції.
Касетний внутрішній блок встановлюється у просторі за підвісною стелею. Знизу залишається декоративна панель із решітками подачі та забору повітря.
Головна перевага не тільки в тому, що корпус майже не видно. Повітря можна розподіляти в кількох напрямках, що зручно для великих приміщень із відкритим плануванням.
Але потрібен достатній застельовий простір. Якщо ремонт уже завершено і такої конструкції стелі немає, касетний блок раптово перетворюється з красивої ідеї на невеликий будівельний проєкт.
Канальна система: кондиціонера не видно, зате з'являються повітроводи
Канальний внутрішній блок також ховається за стелею або в технічному просторі. Охолоджене чи нагріте повітря подається через систему повітроводів до решіток або дифузорів.
Це дає більше свободи в інтер'єрі: на стінах не потрібно розміщувати звичайні внутрішні блоки. Одну систему можна спроєктувати для подачі повітря в кілька зон.
Зате вимоги до проєктування значно вищі. Потрібно розрахувати повітроводи, їх переріз, опір мережі, розміщення решіток, доступ для обслуговування та відведення конденсату.
І ще одна важлива річ: канальний кондиціонер сам по собі не означає вентиляцію зі свіжим повітрям. Система може працювати переважно на рециркуляції. Якщо потрібен організований приплив зовнішнього повітря, це має бути передбачено проєктом окремо.
Підлогово-стельові системи: коли стіна або підвісна стеля не підходять
Такий внутрішній блок можна встановити під стелею або в нижній частині стіни залежно від моделі та проєкту.
Стельове розташування дозволяє направити потік уздовж приміщення. Це буває корисно у витягнутих залах, магазинах, кафе та інших комерційних приміщеннях, де звичайний настінний блок не дуже добре вписується в планування.
Вибирати підлогово-стельовий кондиціонер лише тому, що він «потужніший за домашній», я б не став. Тут важливіше геометрія приміщення і те, як потрібно розподілити повітря.
Колонні кондиціонери: багато повітря без прихованого монтажу
Колонний внутрішній блок встановлюється безпосередньо на підлогу і зовні справді трохи нагадує високу шафу.
Такі системи використовують у просторих залах, холах, ресторанах, конференц-зонах та інших приміщеннях, де потрібна значна продуктивність, але немає бажання або можливості ховати обладнання за стелею.
Потік повітря в колонних моделей може бути досить інтенсивним. Тому ставити блок так, щоб він постійно дув прямо на людей із невеликої відстані, погана ідея. Місце установки тут має не менше значення, ніж сама продуктивність.
Прецизійні кондиціонери: зовсім інша задача
Серверна кімната і спальня можуть мати однакову площу, але вимоги до кондиціонування в них принципово різні.
Прецизійні системи створені для приміщень, де потрібно тривалий час підтримувати задані параметри середовища та відводити значні теплові навантаження від обладнання. Це можуть бути дата-центри, серверні, телекомунікаційні та інші технологічні приміщення.
Тут на перший план виходять не дизайн внутрішнього блока і побутовий комфорт, а точність контролю, надійність, безперервність роботи, резервування та можливість інтеграції в інженерну інфраструктуру об'єкта.
Тому порівнювати прецизійний кондиціонер зі звичайною побутовою спліт-системою лише за кількістю кіловат практично безглуздо.
VRF та VRV: коли внутрішніх блоків уже багато
Для великих будинків, готелів, офісних центрів і комерційних об'єктів використовують багатозональні системи зі змінною витратою холодоагенту. Загальна назва технології, яку часто використовують у галузі, це VRF.
VRV є фірмовим позначенням технології Daikin, хоча в побутовій мові цю абревіатуру нерідко використовують майже як синонім VRF.
До такої системи може підключатися велика кількість внутрішніх блоків різних типів. Конкретна кількість залежить від серії, конфігурації та можливостей обладнання, тому старе правило на кшталт «VRV має до 30 блоків» сьогодні мало про що говорить.
VRF уже потрібно розглядати як інженерну систему будівлі. Тут розраховують сумарні навантаження, довжини та перепади висот магістралей, коефіцієнти одночасності, автоматику, електроживлення і багато інших параметрів.
Бутові, напівпромислові та промислові: де проходить межа
У старих класифікаціях часто можна зустріти просту шкалу: до 7 кВт обладнання вважається побутовим, від 7 до 25 кВт напівпромисловим, а вище 25 кВт промисловим.
Як приблизний орієнтир така схема ще зустрічається, але сприймати ці цифри як універсальний технічний стандарт не варто. Класи обладнання перекриваються за продуктивністю, а виробники використовують різні продуктові категорії.
Практичніше дивитися на призначення системи, її конструкцію, режим експлуатації та вимоги конкретного об'єкта.
Настінна спліт-система для квартири і касетний кондиціонер у магазині можуть мати близьку холодопродуктивність, але це не робить їх однаковими за монтажем і сферою застосування.
Який тип кондиціонера вибрати
Для однієї житлової кімнати найчастіше має сенс починати вибір із настінної спліт-системи. Вона порівняно проста в монтажі, займає мало місця всередині та представлена великою кількістю моделей.
Якщо стаціонарний монтаж заборонений або житло тимчасове, можна розглянути мобільний кондиціонер, заздалегідь розуміючи його обмеження щодо шуму та відведення гарячого повітря.
Для кількох кімнат варто порівняти окремі спліт-системи та мульти-спліт. Універсального переможця тут немає: значення мають траси, місце для зовнішніх блоків, вартість монтажу та вимоги до резервування.
Касетні, канальні, підлогово-стельові та колонні системи доцільно вибирати вже під особливості приміщення. А VRF і прецизійне кондиціонування потребують повноцінного інженерного розрахунку.
Тому починати підбір кондиціонера тільки з потужності в кіловатах я б не радив. Спочатку потрібно зрозуміти, скільки приміщень ми кондиціонуємо, де можна розмістити обладнання, як провести комунікації та як потім усе це обслуговувати. Після цього цифра необхідної холодопродуктивності стає справді корисною.
Поширені запитання про види кондиціонерів
Які основні типи кондиціонерів існують?
За конструкцією можна виділити моноблочні кондиціонери, звичайні спліт-системи, мульти-спліт і багатозональні VRF-системи. Внутрішні блоки спліт-систем також відрізняються за виконанням: настінні, касетні, канальні, підлогово-стельові та колонні.
Чим моноблок відрізняється від спліт-системи?
У моноблочного кондиціонера основні компоненти знаходяться в одному корпусі. У спліт-системі обладнання розділене на внутрішній і зовнішній блоки, завдяки чому компресор можна винести за межі приміщення.
Що краще для квартири: спліт чи мульти-спліт?
Для однієї кімнати зазвичай достатньо звичайної спліт-системи. Для кількох кімнат можна встановити окремі спліт-системи або підключити кілька внутрішніх блоків до одного зовнішнього в системі мульти-спліт. Вибір залежить від можливостей монтажу, довжини трас, фасаду та бюджету.
Чим касетний кондиціонер відрізняється від канального?
Касетний блок встановлюється за підвісною стелею та подає повітря безпосередньо через декоративну панель. Канальний блок також прихований, але розподіляє повітря через систему повітроводів і решіток.
Чи подає канальний кондиціонер свіже повітря?
Не обов'язково. Канальна система може працювати на рециркуляції внутрішнього повітря. Якщо потрібен приплив повітря з вулиці, таку можливість потрібно окремо передбачити під час проєктування системи.
Чим VRF відрізняється від мульти-спліт-системи?
Обидві схеми дозволяють використовувати один або кілька зовнішніх модулів для роботи з кількома внутрішніми блоками, але VRF розрахована на значно складніші та масштабніші об'єкти. Такі системи мають розвинену автоматику та вимагають інженерного проєктування.
VRV і VRF це одне й те саме?
VRF є загальною назвою систем зі змінною витратою холодоагенту. VRV є торговим позначенням технології Daikin, хоча цей термін часто неформально використовують і для позначення багатозональних систем загалом.
Який кондиціонер краще вибрати для будинку?
Для окремих кімнат часто використовують настінні спліт-системи. Якщо приміщень багато, варто порівняти кілька спліт-систем, мульти-спліт, канальне кондиціонування або VRF. Рішення залежить від планування будинку, стадії ремонту, можливостей прокладання трас і бюджету.